Кредитор може бути замінений в зобов’язанні, термін дії договору за яким закінчився: ВС

Закінчення терміну дії договору не припиняє невиконаного зобов’язання між сторонами

Верховний Суд в складі колегії суддів Касаційного господарського суду розглянув скаргу ГСЧС на постанову апеляційного суду у справі № 44/497-б про визнання ТОВ банкрутом.

Суд першої інстанції відмовив у задоволенні заяви про заміну кредитора в цій справі. Визначення мотивовано тим, що договори поступки права вимоги були укладені після припинення зобов’язань за договорами (закінчився термін дії цих договорів).

При цьому, посилаючись на приписи ст. ст. 512, 514, 530, 559, 638 ЦК, ст. 180 ГК, суд вказав на те, що чинним законодавством передбачено право поступки тільки дійсної вимоги, яке існувало на момент переходу цих прав.

Апеляційний суд скасував зазначену ухвалу і прийняв нове рішення, яким здійснив заміну кредитора.

Беручи оскаржуване судове рішення, апеляційний суд, виходячи з принципу презумпції правомірності правочину (ст. 204 ЦК), вказав на те, що договори, на які посилається заявник в установленому законом порядку, що не оскаржувалися, недійсними не визнає, тому є правомірними.

Колегія суддів Касаційного господарського суду прийшла до висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги та залишила постанову апеляційного суду без змін, як прийняте з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

За загальним правилом, зобов’язання припиняється з підстав, встановлених договором або законом. Перелік цих підстав наведено в ст. ст. 599 – 601, 604 – 609 ЦК.

ВС зазначив, що Закон не передбачає такої підстави для припинення зобов’язання, яке залишилося невиконаним, як закінчення терміну дії договору. Відповідно закінчення терміну дії договору не припиняє невиконаного зобов’язання між сторонами.

Таким чином, Верховний Суд підтримав правову позицію, висловлену ВСУ в постанові від 21 грудня 2016 року по справі № 905/2187/13 і ВС в постанові від 23 січня 2018 року по справі № 760/16 916/14-ц.

Постанову по справі № 44/497-б було винесено 22 лютого 2018 року.

Джерело: сайт «ЮРЛІГА».

Юридична компанія «Абсолютний закон»