Рішення суду про стягнення кредиту, прийняте без боржника, буде скасовано

Розгляд справи за відсутності учасника процесу, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та безумовною підставою для скасування судового рішення.

Верховний Суд в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду повернув справу до першої інстанції через те, що воно було розглянуто за відсутності відповідача та його представника, стосовно належного повідомлення яких не було доказів.

Відповідна постанова по справі № 295/5011/15-ц (№ 61-1125св17) про стягнення банком кредитної заборгованості було винесено 25 квітня 2018 року.

ВС роз’яснив, що згідно зі статтею 74 ЦПК 2004 року про належне повідомлення особи про час і місце розгляду справи в даному випадку може свідчити тільки розписка. Суд повинен відкласти розгляд справи в разі неявки в судове засідання однієї із сторін або будь-кого з інших учасників, про вручення судових повісток яким немає відомостей.

Розгляд справи за відсутності учасника процесу, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.

Однак, приймаючи рішення у справі, суд першої інстанції зазначені вимоги до уваги не прийняв, розглянувши справу за відсутності відповідача та її представника, за якими відсутні докази належного повідомлення. Суд розгляд справи не відклав, причини їх неявки не з’ясував, чим порушив конституційне право на участь в судовому розгляді, не забезпечив можливості надати суду докази і привести доводи. Зазначене порушує вимоги статті 6 Конвенції про право особи на справедливий судовий розгляд.

«Апеляційний суд, зазначивши, що розгляд справи без участі відповідачів, які не були повідомлені про час і місце розгляду справи, є формальним міркувань, не звернув уваги на те, що конституційне право на участь в судовому розгляді, бути належним чином повідомленим про дату судового розгляду не може бути формальним, це є порушенням зазначених вимог законодавства та підставою для безумовної відміни судового рішення і прийняття власного рішення.

При цьому висновок апеляційного суду про те, що відповідачі свідомо не отримували повістки, реалізуючи своє диспозитивні право на участь у справі, був би правильним лише в разі, якщо було б доведено, що відповідачі, знаючи, що на їх адресу надійшло рекомендований лист із суду, не отримували його. Однак таких обставин судом не встановлено », – зазначено в постанові ВС.

Джерело: сайт “ЮРЛІГА”